Люблю

Люблю почуватись слабкою
Тендітною, наче роса
М‘якою, мов пух, і легкою
Стрімкою, мов літня гроза

Люблю зупиняти твій погляд
Сміятись, немов я дитя
Мовчати, знаходячись поряд,
І слухати серцебиття 

Люблю сперечатись про сутність, 
Шукати в чім правда життя
Твоя об’єктивність і ясність
Міняють світогляд й чуття

Люблю, що не треба ховати
Ні злість, ні зневір’я, ні жаль.
Що можу не імітувати
А бути міцною, як сталь

Люблю, що не страшно злякатись
Сказати що хочу, як є
Що можу на тебе покластись
І знати, моє - це твоє

Спасибі тобі, мирний воїн,
Що поруч. Любити тебе -
Це радість щодня без озброєнь.
Люблю. Від землі до небес

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: