Сіль душі

Слова живі, в них злети і падіння,
Вібраціїї нестримної душі,
Що рветься похвалитися прозрінням.
Слова легкі. Бо з вітру і дощів

Слова важкі, в них камені й отрути,
Що заплісніли в серці від образ.
Їх складно розчинити чи забути
Слова різкі. Бо з викриків і фраз
 
Слова складні, в них привиди й відтінки,
Застійні квінтесенції примар,
Що одяглись в картаті обладунки.
Слова мутні. Зі здогадок і хмар 

Слова слабкі, в них «правда» недолуга,
Спотворена від судження свого,
Що лестить медом его, мов папуга.
Слова терпкі. Бо правда одного.

Слова лункі, мов дзвони на дзвіниці
Що вцілюють у серце, як любов,
Й звільняють біль і кривди із темниці.
Слова прості. Бо чисті від умов

Слова чіткі, в них ясність без зазнайства
Що відчиняє двері без ключів. 
Слова-слова, у чім же їх шахрайство?
Слова пусті. У діях сіль душі