Байдужість

Пече вогнем у грудях
Ошпарили слова
Чужі, немов приблуда
Різкі, мов тятива

Окріп потік по венах –
Бурлить неприйняття.
Душа кривавить – в ранах.
Зварились почуття.

З очей поллялись сльози,
Щоб якось остудить
Їдку метаморфозу,
Що душу не щадить

Пече вогнем байдужість,
Ламає пальці біль.
Відвертість – не безглуздість
У ній відносин сіль.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: