Язик

Язик кидає геть нескромно:
Що заховала у душі?
Без костей — ляпає невтомно
Доки не вилізуть вужі

Жбурляє фрази, мов кувалди,
Ламає рамки – тягне в світ
Прикрите досвідом з-під гвалту,
Закрите болем від просвіт.

Питає різко й наче мило:
Скажи-но правду, все відкрий,
Щоб стало легше. Зрозуміло,
Навпроти погляд непростий

Мов током б’є, щоб проявилось
Все сокровенне. В нім же сік
Душі, що досвідом зростилась
І болем втрат.

Знайде лиш рик

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: