33

Переламала всі пороги
Перевернула всі мости
Хто б попередив про дороги?
Хто б підказав куди іти?

Перетопила в серці страти
Перемісила їх в лади
Чи хтось сказав, що біль утрати
клеймом на серці назавжди?

Перекричала грім та зливу
Перемовчала штиль журби
Чи вірю в щастя, радість й диво?
Спитайте вчора, без якби.

Переписала долю тричі
Здіймалась тричі із золи
«Спасибі, Боже, – мовлю в тиші –
Що зерна щастя, все ж зійшли.

Що кожен подих мотивує,
в душі – відвертостей скарби.
За справжніх й щирих, що карбують
У серці віру».
Тридцять три.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Website Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: