Вийдеш часом за село
Божа благодать навкруг
Щось в городах проросло
У посівах рівних смуг
Десь трави росте покіс
Зеленіється здаля
Небосхил тримає ліс
По боках – луки й поля
Тиша й мир. Лише земля
З вітром пісню заведе
Зразу чуєш звідкіля
Вільний хмару приведе
Ось й дерева завелись
Наче сваряться із ним
Кажуть, коси розплелись
У верби. Щоб став м’яким
Йдеш і слухаєш той шум
Наче душу хтось відкрив
І нема ніяких дум
Лиш Господь, що все створив
По стежині, крізь поля
До ставка поміж дубів
Там спочинеш під гіллям
Від комбайнів і плугів
Там твій рай, там час стоїть
Там вода змиває піт
Що в собі любов таїть
До землі вже стільки літ
Ана Марікò 
Напишіть відгук