За селом

Вийдеш часом за село
Божа благодать навкруг
Щось в городах проросло
У посівах рівних смуг

Десь трави росте покіс
Зеленіється здаля
Небосхил тримає ліс
По боках – луки й поля

Тиша й мир. Лише земля
З вітром пісню заведе
Зразу чуєш звідкіля
Вільний хмару приведе

Ось й дерева завелись
Наче сваряться із ним
Кажуть, коси розплелись
У верби. Щоб став м’яким

Йдеш і слухаєш той шум
Наче душу хтось відкрив
І нема ніяких дум
Лиш Господь, що все створив

По стежині, крізь поля
До ставка поміж дубів
Там спочинеш під гіллям
Від комбайнів і плугів

Там твій рай, там час стоїть
Там вода змиває піт
Що в собі любов таїть
До землі вже стільки літ

Залишити коментар

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання