Погляд

Невмисний погляд, як магніт,
Заповнив все собою.
І навіть час завмер й стоїть,
Підкорений тобою.

Чи зустріч доленосна ця?
Чом світ мій сповільнився?
Розтали звуки і слова,
А пульс, немов сказився.

В очах навпроти – глибина,
Усіх галактик світу.
І крик душі, що це – Вона…
Зостався без одвіту.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: