Погляд

Невмисний погляд, як магніт,
Заповнив все собою.
І навіть час завмер й стоїть,
Підкорений тобою.

Чи зустріч доленосна ця?
Чом світ мій сповільнився?
Розтали звуки і слова,
А пульс, немов сказився.

В очах навпроти – глибина,
Усіх галактик світу.
І крик душі, що це – Вона…
Зостався без одвіту.