Пастир

Ти не радієш привітанню,
Якщо не бачив щирих душ.
І не простиш чиєсь прощання
Якщо опікуєш чимдуж.

І не повіриш у пізнання,
Якщо сприймаєш серцем світ.
Чи у змістовність відчування,
Якщо аналіз – твій одвіт.

Не визнаватимеш старанність,
Якщо прийде все без зусиль.
Не покладешся на спонтанність,
Якщо освоїш повний штиль.

Не взнаєш цінності терпінню,
Якщо ні разу не змовчиш.
І не осилиш огризання,
Якщо хоч раз не загарчиш.

Не зрозумієш друга скритність,
Якщо невірність не пізнав.
Не поважатимеш відвертість,
Якщо собі в ній відмовляв.

І не відчуєш біль утрати,
Якщо не віриш, що кінець.
Та й не повіриш у здобуте,
Якщо на стежці бур’янець.

Не осягнеш всю суть уроку,
Якщо назад не відступив.
І не підеш вперед й півкроку,
Якщо собі все не простив.

Не ввіриш в світло на світанні,
Якщо звик жити в темноті.
І не очікуєш смеркання,
Якщо літаєш в висоті.

Як жити вірно і хто пастир –
Душа, досягнення чи глузд?
Відкрите серце – перший козир,
Куди б не вів новий заїзд.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: