Забутих днів розплетений вінок

Пориви вітру понесли спросоння
Забутих днів розплетений вінок.
Усе змішалось в світлі мерехтіння –
Свідомий біг і несвідомий крок.

Згадались втіхи, клопоти, прощання,
Нові знайомства – молодості клич,
Що спраглу кров поїли до світання,
Щоб ми не спали легко цілу ніч.

Нечесні друзі, втрати, перемоги,
Любов, що вигризала серця суть…
Епохи, передмови, епілоги…
Все, що вогнем розпалювало лють

Та кожен крок, неправильний чи вірний,
Що, мов цеглини, виклали мій світ,
Для мене мають цінність неймовірну.
Бо ці уроки – мій життєвий цвіт.

Тому дивлюсь з відкритим серцем в завтра,
Ціную всі невдачі й помилки.
Спасибі, Боже, що рукою майстра,
Мій дух гартуєш ці усі роки.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: