Вона

Вона не просить, не благає
Не ставить правил і умов.
Цілком і повністю приймає
Без вдосконалень й настанов

Не набрида, не зазіхає
Не критикує, не спішить 
Лиш окриляє, надихає,
Дає наснагу й жар творить

Вона не хоче щось змінити
Не жде подяки і не вчить
Бо вміє лагідно любити
Так, навіть те, що не блищить

Не прагне завжди бути права
Не потребує визнання
Сповна прощає без розправи
І розширяє пізнання

А ще не б‘є, не ображає
Не шантажує, не велить
Цілує шрами й доглядає.
При ній уже й не так болить 

Вона не горда, й не лукава
Не скульптор, тесля чи кравець.
Проста, відкрита і ласкава
Найбільш майстерний СоТворець.

Кого лиш в ній не бачать люди
І чим не плямлять її суть.
Любов лиш любить. Все й усюди.
А решта - гордість, страх і муть

One thought on “Вона

Add yours

Залишити відповідь на Ольга Скасувати відповідь

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання