Відбір

Я знаю тембр розчарування
Тональність «праведних» очей
Я чула слів нашарування,
І тон презирства до ідей 

Були і посмішки, мов сяйво,
Турботи прояви, слова -
Не саркастичні й наче зайві,
А повні ласки і єства

Я чула шквал проклять незримих
І осуд грому й дощ образ.
Холодний вітер правд без гриму,
Ба, навіть, тишу напоказ

Були й обійми, наче море,
Й підтримка сильна, мов скала.
Незрушна віра апріорі,
Любов, що дії просякла

Було багато сцен життєвих,
Що формували світогляд;
Та найбільш цінні із важливих
Вплітав душевний шовкопряд
У мій характер, в мою душу
В мої реакції, думки;
У те, в що вірю я, що мушу
І що не хочу, все-таки.

Усі ці досвіди дарують
Нам інші люди. З дня у день.
Когось за них добром таврують
Когось - прокляттями лишень.

Та й ми для когось - точка зміни
Що розкриває кругозір.
Не залишаймо там руїни,
Де досвід чинить свій відбір.

One thought on “Відбір

Add yours

Залишити коментар

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання