Щастя

Простого щастя, без умови
Простого щастя, що п’янить
Щоб укріпить душі остови
І геть забути, де гримить

Легкого наче вітер в крилах
Хмільного, як піонів дух
Нам треба щастя у вітрилах,
Щоб йти вперед – від нього рух.

За ним женемося роками
Крізь вулиці, країни, дні
Шукаєм поглядом, думками
У кроках інших. Ну, смішні…

Жадаєм розумом, незрячі,
Наснаги в нас – хоч відбавляй.
А серце плаче… Від невдачі
чи від підходу? Виявляй…

Воно ж сидить в кутку, муркоче
У чашці кави з молоком
В словах колеги, в днях робочих
В усмішці рідних із теплом

Своє і чисте, ніжне й голе
Таке не схоже на шаблон
Чому ж шукаєм там де коле
Й не бачим поруч, за столом?

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: