Щастя

Простого щастя, без умови
Простого щастя, що п’янить
Щоб укріпить душі остови
І геть забути, де гримить
⠀
Легкого наче вітер в крилах
Хмільного, як піонів дух
Нам треба щастя у вітрилах,
Щоб йти вперед – від нього рух.
⠀
За ним женемося роками
Крізь вулиці, країни, дні
Шукаєм поглядом, думками
У кроках інших. Ну, смішні…
⠀
Жадаєм розумом, незрячі,
Наснаги в нас – хоч відбавляй.
А серце плаче… Від невдачі
чи від підходу? Виявляй…
⠀
Воно ж сидить в кутку, муркоче
У чашці кави з молоком
В словах колеги, в днях робочих
В усмішці рідних із теплом
⠀
Своє і чисте, ніжне й голе
Таке не схоже на шаблон
Чому ж шукаєм там де коле
Й не бачим поруч, за столом?

⠀