Зійшлося небо із землею

Зійшлися небо із землею,
Нестало виднокола враз.
Сховався місяць за імлою,
Сховалось й сонце. Світ погас.

У цьому мареві нічному,
Щоб скрити потаємний час,
Без крику, галасу і шуму
Здійнявся в небо ти, завчас.

Тепер ти вільний від земного,
Здійнявся високо у вир.
Ти вже не знатимеш сумного,
Пізнаєш радість й вічний мир.

Без тебе сумно несказанно,
Щемливо серед теплих днів.
Та я приймаю це смиренно,
Бо ти між праведних синів.

Ти там, де меч – незламна віра,
Любов безмежна – щит й броня.
Ти з ангелами йдеш на звіра,
Що сіє страх і злість щодня.

Лети, рідненький на півслові,
Хоч в мене в серці біль і щем.
Ти станеш лицарем любові.
Ти будеш ангелом моїм.

Залишити коментар

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання