Живемо

Живемо днем, періодом, життям своїм буденним.
Будуєм плани, спішимо потоком швидкоплинним.
Нові підйоми-спади, мов американські гірки,
Дух наш гартують чи ламають давні мірки.

Вмираємо щораз, коли від болю серце рветься.
Із попелу встаєм, як полум’ям все прогориться.
Здіймаємось із-під землі, пройшовши муки втрати,
І набираєм знов чорнил нове життя писати.

Новим початкам відлік йде, гірким помилкам й втратам:
Чи вивчили старий урок, чи буде він нам катом?
Чи вибачили всім й собі образи та невдачі;
І чисту душу повели в нове життя, без здачі?

Одне за другим йдуть життя, чи сім чи дев’ять років
І в двадцять сім, і в сорок п’ять – черговий новий обрій.
А раптом рубіконам цим, що маємо в запасі
Ведеться облік в небесах, як нашим новим шансам?

А ми живем періодом, життям своїм буденним,
Будуєм плани, спішимо потоком швидкоплинним…

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: