Відпустити усе,
Тихо вбік відійти,
Неймовірно пусте
Стало наше зажди.
Довіряти без слів
Ми забули давно,
Мимоволі самі ж
Уникаєм розмов.
Спільних планів вино
Й безкінечності справ
Ми допили давно
Кофеїнову кров.
У багнюці питань,
Потонув вавілон,
Дружба стала не та –
Перейшла рубікон.
Прощавай, не тужи,
Знаю, ти не з таких.
Хай щастить, бережись
Однодумців, всіх благ.
Ана Марікò 
Напишіть відгук