Талан

Зібрала силу у кулак
Помножила на досвід й волю
З колін піднялась – перший крок
Іду в незоране ще поле

Після зими суворий грунт
Не легко піддається плугу
Та все ж ору його й ору
За смугою наступну смугу

Зоравши – культиватор в рух,
Щоб глиби страху подробити
І у землю м’яку, як пух
Талант-насіння посадити

Полити вірою близьких
І сміхом недругів вгноїти.
Щоб пагін прорости устиг
Терпінням душу напоїти

Коли зміцнішає стебло
Настане час бур’ян полоти
Щоб в чистоті воно росло
Потрібно погань всю збороти

Тоді дозріє плід старань
На полі зрошеному потом.
Прийдуть жнива – пора втішань,
Пора впиватися здобутим

Хоч це й вершина, та не пік
Одна із фаз, що теж скінчиться
І понесе життя потік
На поле заново трудиться

Тому працюй і не гордись
Врожай – сезонний плід старання.
Рости талант. Щодня трудись,
Щоб не пожати лабузиння.

Залишити коментар

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання