Сурогати

Знайти слова, сказати в очі
Відверто, все і без прикрас,
Щоб відзвичаїти охочих
Кривити серцем раз по раз

На людях ревно вболівають
За спільну ціль і результат,
А поза очі обливають,
Погноєм власних сурогат

Плюють у душу, зневажають
З відкритим, праведним лицем
На чому лиш не виїждають,
Назвавшись профі, фахівцем…

Хто привілей дав на жорстокість?
Здобутки? Прагнення? Звання?
Чи це душевна однобокість
Просочується крізь грання?

Вважайте ті, хто жалять злісно
Бо світ наш круглий. Знайте такт.
Отямтесь, поки ще не пізно…
Спиніться, поки йде антракт.