Стою

Я стою,
Вже розпростерті крила
Я чекаю
Вітру і дощу
А на небі – сонце.
Засліпило.
Я стою
й заплакано мовчу.

Я чекаю
Нового світання.
Я стою,
Над прівою кричу.
Там внизу –
Здобутки і плекання.
На тім боці –
Всміхнено мовчу.

Як туди?
Уся немов завмерла.
Приміряю
Вітру силу й дух.
“Ти злітай,
Вже ж розспростерла крила.
Я з тобою, завжди,
Підхоплю”.