Спрага

Не треба слів
В них судження і осуд
Не треба слів
З них зникла вся любов
Побили ми
Увесь прозорий посуд
Нема в чім пить
Хоч спрага просить кров

Ту кров, в якій
Розмови про буттєве
Ту кров, в якій
Щасливих днів вінець
Розлили кров
Між скалок несуттєвих
Змішалась кров
Із брудом. Це кінець

Порив руки
Зібрати всі осколки
Порив душі
Промити з крові бруд
Поріз долонь
Печуть незримі голки
І крик душі
Любов програла суд

Немає слів
Розбились всі надії
Немає слів
Залишились думки
Про те, як ми
Розлили наші мрії
Про те, як ми
Закрились на клямки