Бай-бай

Байдужість тиха і глибока,
Німа й холодна, як зима.
У ній не чути шуму й кроків,
Душевних слів у ній нема.

Байдужість стигла і налита,
Нектаром витриманих пауз.
Душа в ній шаллю оповита,
їй власне его лиш указ.

Байдужість повна і надмірна.
Безбарвність слів. Стандартність фраз.
Неначе вакуум, безмірна,
Усе вмирає в ній ураз.

Байдужість щира і відверта,
Глуха до правил і умов.
А ще дзеркальна і уперта.
Вдавати складно їй любов.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: