Пора

Чекала довго і терпляче
Топила в серці жаль й слова
Шукала правду, мов на здачу
Знайшла лиш холод. Так бува…

Ступала боязко, ледь чутно
Кричала голосно в душі.
Знайшлось загублене суєтно.
Пропало зайве. Ми чужі.

Відкрила очі. Правда коле.
Закрила серце. Все болить.
Прощання час. Будися, воле!
Пора нажите попелить.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: