Пора

Чекала довго і терпляче
Топила в серці жаль й слова
Шукала правду, мов на здачу
Знайшла лиш холод. Так бува…

Ступала боязко, ледь чутно
Кричала голосно в душі.
Знайшлось загублене суєтно.
Пропало зайве. Ми чужі.

Відкрила очі. Правда коле.
Закрила серце. Все болить.
Прощання час. Будися, воле!
Пора нажите попелить.