Стерпіти можна що завгодно –
Безчестя й лицемірства шок,
Злостиве слово принагідно,
Підставу навіть, чи кулак.
А ще характер, дратівливість,
Що непідвладні носію.
Паршивий настрій, хворобливість,
Маніпуляцій дежавю.
Стерпіти можна навіть зраду,
Гору обіцянок пустих,
Забудькуватість і зневагу,
Із усміхом удар під дих.
Стерпіти можна і нестерпне,
Багато, сонмище разів…
Та не від страху духу бракне.
Вся справа в чашах терезів.
На правій всі птахи досягнень –
Весь гурт симпатій, перемог,
Які летять до дальших прагнень
І ратують за діалог.
Ліворуч – стійло для зубатих –
Звірюк недоліків й образ,
Що насміхаються з крилатих,
Общипуючи раз-по-раз.
В такі моменти провокацій,
Коли гойдаються вагИ,
Дві чаші зважують до унцій –
Хто врешті решт доб’є торги.
Прощальний крок, же, від зневіри,
А не від втоми чи психів.
Тож не розплоджуйте там звірів,
Де злітна смуга у птахів.
Ана Марікò 
Напишіть відгук