Так серце тьохкає невпинно Так б'ється крильми в грудях, ах! Так щастя твориться й невинно Блищить усмішка на вустах Зринають вогники-пушинки З зігрітих радістю очей Щоб розділити ці іскринки Із тим, хто збільшить скарб оцей Душа вбирає все нетлінне, У раковинку, що в тиші Красиве зрощує у цінне, Вкорінюючи у душі. Лиш вберегти б ці,... Continue Reading →
Твоє Серце
Зостав у сні ламкі вагання Втопи у тиші крики й жовч Ти не знайдеш в них вгамування Лиш жаль і спазми. «Розум, змовч!» Збираю сили для розлуки, Й сердечність теплих, щирих слів. Ламаю пальці, чищу руки Від всіх допеклих прикрих днів Лишаю все, що вже позаду Стираю все, що не прийшло. Реінкарную біль у правду.... Continue Reading →
Ана Марікó 