Було колись село тут. Люди Жили пліч-о-пліч, день у день Тут шум і гам гуляв усюди Та вже не чутно тут пісень Хати схилились, мов від горя Їх вікна-очі геть пусті Хліви порожні та й комори… Сади - лиш зарослі густі… Стежки до хат позаростали Давно спинили кроків лік «Тут кладовище…» Прошептали Старі дуби. «Вже... Continue Reading →

Вогонь в руках, вогонь у серці - Палає світ наш у пітьмі. Літають кулі, плачуть верби, Конають душі у ярмі. Реве Дніпро, Дністер ридає - Ненависть відчувають дном. В думках безвихідь знов витає, А очі - сп’янені вином. Ідем напомацки, без світла, "Куди?" - а знає лише Він. Душа завмерла, зовсім зблідла - Без сонця,... Continue Reading →