Вогонь в руках, вогонь у серці –
Палає світ наш у пітьмі.
Літають кулі, плачуть верби,
Конають душі у ярмі.
Реве Дніпро, Дністер ридає –
Ненависть відчувають дном.
В думках безвихідь знов витає,
А очі – сп’янені вином.
Ідем напомацки, без світла,
“Куди?” – а знає лише Він.
Душа завмерла, зовсім зблідла –
Без сонця, радості і змін.
Вставайте, розірвіть окови
Нещастя й болю на руках.
Розбийте їх об плід любові,
Розплавте вогником в очах.
Одразу стане все світлішим –
Заплескають Дністер й Дніпро.
Наповниться життя вартішим,
Загоїться гірке тавро.
Знайдуться сили розвертати,
Немов незрушні кораблі.
Прибуде воля будувати
Достаток на своїй землі!
Напишіть відгук