Люблю почуватись слабкою Тендітною, наче роса М‘якою, мов пух, і легкою Стрімкою, мов літня гроза Люблю зупиняти твій погляд Сміятись, немов я дитя Мовчати, знаходячись поряд, І слухати серцебиття  Люблю сперечатись про сутність,  Шукати в чім правда життя Твоя об’єктивність і ясність Міняють світогляд й чуття Люблю, що не треба ховати Ні злість, ні зневір’я,... Continue Reading →

Ще вчора я була твоїм дівчатком, Ще бігала у тебе по двору. Ти звала мене ніжно янголятком І в коси заплітала шум Дністру. Ще вчора ми на кухні ґелґотіли, У шахи грали, печиво пекли, Слова німецькі вчили, рахували, Вклонялись кукурудзі у землі. Ти вчила нас любити українське, Пісень співати так, щоб аж до сліз. Вкладала... Continue Reading →

Така тендітна, як ромашка в полі Й незламна, як прадавній Еверест. Наперекір випробуванням долі, Несла ти, усміхаючись, свій хрест. Твоє життя легким назвати складно І доля - не солодка, як нектар. Та попри це жила ти чесно й гідно, Ішла вперед крізь вогнище тартар. Своїм буттям терпляче нас навчала, Що праця і наснага - ключ... Continue Reading →