А ось і півні заспівали Пора вставати. Новий день Надвір виходиш. Засвітало Минає ніч, вже переддень Так свіжо, тихо, сонце сходить Все спить спокійним, мирним сном А ти, стоїш один на сходах Вдихаєш дух, немов вино Ідеш помало до криниці Черпнуть відерце з надр землі Попить свіженької водиці. Як гарно жити у селі! Потім у... Continue Reading →
Оболонське
«Щось геть змарнілі стали діти» Бабуся бідкалась в наш бік. Тому здавали нас на літо В село поправитись, щорік. А ми були в них, як курчата Пухнасті, щирі і малі Щасливі й радісні внучата У бабці з дідом у селі Таке нам все незвиче: кури, Корова, кукурудза, сад, Пахнючі сіна кучугури… Куди не глянь -... Continue Reading →
Ана Марікó 