Твоя душа - легка як теплий вітер, Творець покликав, час прийшов летіти. Здійнялась в небо, тихо на світанні, Усмішка миру - ось твоє прощання. Твої принцеси гірко затужили, Їх світ без тебе став геть чорно-білий. Не можуть звикти - ти тепер літаєш, Їх душі з неба завжди вберігаєш. Ти в них добро і віру проростила,... Continue Reading →

Зійшлися небо із землею, Нестало виднокола враз. Сховався місяць за імлою, Сховалось й сонце. Світ погас. У цьому мареві нічному, Щоб скрити потаємний час, Без крику, галасу і шуму Здійнявся в небо ти, завчас. Тепер ти вільний від земного, Здійнявся високо у вир. Ти вже не знатимеш сумного, Пізнаєш радість й вічний мир. Без тебе... Continue Reading →