Загуло

Не буде як було раніше –
Душевно й сонячно. Пройшло.
Не станем більше ми сліпіші
Від почуттів. Все загуло.

Змінились погляди; в розмовах
Слова добірні, як кришталь.
Закрились душі на засови,
А на очах – гірка вуаль.

Згоріли щирість, чуйність й легкість
дотла спаливши спільний сміх.
Змінились ми. З’явилась різкість
у діалогах – натиск, спіх.

Не буде як було раніше.
Назріли зміни – це життя.
Пора прощатись, бо тіснішим
стає сумісне майбуття.

Залишити коментар

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання