Воїн світла

Твоя душа – легка як теплий вітер,
Творець покликав, час прийшов летіти.
Здійнялась в небо, тихо на світанні,
Усмішка миру – ось твоє прощання.

Твої принцеси гірко затужили,
Їх світ без тебе став геть чорно-білий.
Не можуть звикти – ти тепер літаєш,
Їх душі з неба завжди вберігаєш.

Ти в них добро і віру проростила,
Красиві душі з ласки сотворила.
Тендітні й сильні, сповнені любові,
З безмежним серцем – донечки зразкові.

Лети у небо – в світ без страху й болю,
Здійснила все написане на долі.
Для них ти – приклад ніжності і сили,
Їх воїн світла. Їх добра світило.

Залишити коментар

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання