Рік

Вже рік ще більш зима немила,
Лиш рік я не брешу собі,
Аж рік як поламались крила
І йду по мороку в журбі.

Вже рік не чую я твій голос,
Лиш рік щодня кажу «люблю»,
Аж рік не кажеш тихо вголос:
«Дитя, я так тебе люблю».

Вже рік тебе не обіймала,
Лиш рік ціную кожну мить,
Аж рік, як геть доросла стала,
І вчусь не чути як щемить.

Вже рік в собі тебе відкрила,
Лиш рік пишу тобі вірші,
Аж рік, як бережу щосили,
Усе, що ти казав в тиші.

Вже рік як бути вчиш собою,
Лиш рік мовчу без лишніх слів,
Аж рік сумую за тобою
Й чекаю, що прийдеш у сні.