Прощай

Прощай і не тримай образи,
Прощай і опусти кинжал.
Війна закінчена на фразі:
“Я розлюбила. Це фінал”

Не треба приводів шукати
І обривати пір’я з крил,
Не варто віру підривати –
Нас ще покличе небосхил!

Прошу, зоставимо дробити
Цей світ смарагдових садів,
Що надихав нас так любити,
Аж кожен потайки радів.

Не залишаймось у безсонні
Після стількох казкових снів.
Давай залишимось душевні
В словах «Я дякую тобі».

Згадаймо радості і щастя,
Ми йшли пліч-о-пліч стільки днів,
Що сором битись… Нам же вдасться
Проститись дружньо укінці.

Прощай! І з радістю йди далі!
Прощай! Я дякую за все.
Спасибі, за чудове й вдале!
Спасибі, за любов. Навсе!

Залишити коментар

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання