Одна

Одна залишилась у полі
Одна іду у темноті
Шукаю посмішки від долі
А йдуть лиш опади, дощі.

Одна іду… чому так сталось?
Були же крила, вітер ніс…
Здійнялась буря – все змішалось
і розчинився в часі зміст

Злетілись ворони, кружляють
Зачули кров із серця йде
Чекають, щоб зламалась, лають
На чому світ стоїть: “Впаде…”

А я іду, крізь їхні крики
Крізь голод й ненависть в очах
Не дамся легко, звіроликі
Не стану падаллю в корчах

Бо я у полі. Шир тут. Видно
Куди іти до сонця вдаль
Тут душу й серце добре чутно.
Іду одна. Мені не жаль.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Powered by WordPress.com.

Up ↑

%d блогерам подобається це: