Надія

Надія – море-океан,
Вершина гір, край неба.
Бездонні очі, ладний стан –
Принцеса березнева.

Надія – глибина світів,
Мелодія сонати.
Безмежжя пауз, ноти слів –
Будь-кому не зіграти.

Надія – сили джерело,
Оточене гранітом.
І що б там завтра не було,
Вона є – Гераклітом.

Надія – дар життя, весна,
Що вчить любов’ю жити.
Такого друга як вона
Потрібно заслужити.

М’яка, мов мамині пісні
Й безмежне поле квітів.
В ній думи чисті і ясні.
Вона – прикраса світу.