Якби

Якби ти був, я б розказала
Як важко встати із колін
Іти вперед, мов повна сили
І посміхатись, мов без змін

Як все болить у перший тиждень
Коли нове вперед веде…
А мусиш йти, без застережень,
Вперед, бо шлях туди іде

Як сильно хочеться спинити
Хоч на хвилину часоплин
Вдихнути вітру й спорожнити
Душевну глиб від всіх цеглин

Як біль стоїть у серці стержнем
Від втрат, розлук, розчарувань
Як важко бути тихим в’язнем
Німих розмов без сну й бажань

Якби ти був тут, я б сказала
Що попри все – люблю твій сміх
Як пусто там, де я вважала
Пустіше чорних дір усіх.