Чи ми прийшли сюди як виклик? Чи викрити гидкий чиряк, Який не личить, лиш ми звикли Миритись з ним. Чи бич чи ляк? Чи гид крикливий їм є вияв Привиклих скиглити мирян, Чий шлях життєвий: «Кишки вийняв, Й в кип’яч вкриши. Для християн» Чи ми прийшли, як хвиля сили, Спинити вихиляси лярв, Яких ми живити... Continue Reading →
Дуби
Було колись село тут. Люди Жили пліч-о-пліч, день у день Тут шум і гам гуляв усюди Та вже не чутно тут пісень Хати схилились, мов від горя Їх вікна-очі геть пусті Хліви порожні та й комори… Сади - лиш зарослі густі… Стежки до хат позаростали Давно спинили кроків лік «Тут кладовище…» Прошептали Старі дуби. «Вже... Continue Reading →
Декларація И
Чикриж, чикриж, ти - кривдник чинний, Чикриж, слизький, чикрижиш хмиз. Ти нищиш щит. Спинись, ти ж плинний. Ти нищиш мир. Спини злив вниз. Дивись, стидкий, чий визиск жирний Чий вбитий стид з спини стирчить. Дивись, хиткий, чий виклик мирний Вмить вчинить викид тирси в сить. Спинись, ти ж чинний, крити спини Й живити кишки жирних... Continue Reading →