Невже? Я не забула як літати І не закрила виш в собі? Лиш стали крила проростати Як зник безпечний край землі! О, ні! Я не здолаю мрій сваволю, Не затопчу їх в грунт й багно! Хай достигає віра в волю, Хай визріває, як вино. Чому? Бо в мріях сік життя, їх обрій, Вони - зірниця... Continue Reading →