Літо нерозведено терпке Напоїло спогадами сни Налило по вінця те нове, Що було забутим восени І сховалось в пальчиків пучки - Там, де вже нікому не знайти Там, де зачаїлись світлячки Щоб уберегти крилаті сни Літо неувічливо в‘язке Засмоктало буднів береги Затягло в багнюще те крихке Що тримало напрямок ріки Піднімало руки догори Лоскотати вітер... Continue Reading →