Скільки?

Скільки в тобі є дощів і вітрів?
Скільки хребтів? 
Гірських чистих рік?
Скільки в тобі є озер і морів? 
Скільки стежин? 
Незнаних доріг?

Скільки в тобі є піщин? 
Камінців?
Скільки столиць? 
А сіл? 
Скільки міст?
Скільки людей? 
Працелюбів? 
Творців?
Скільки очей? 
Долонь? 
Скільки вуст?

Скільки в тобі є пісень і віршів?
Скільки книжок? 
Світлин? 
А Картин?
Скільки вистав? 
Скільки музики? 
Слів?
Скільки думок? 
Теорій? 
Доктрин?
 
Скільки в тобі поцілунків? 
Признань?
Скільки обійм? 
Душевних розмов?
Скільки подяк? 
А прощень? 
Намагань?
Скільки є тиш? 
Відрад? 
Настанов?

Скільки в тобі є любові? 
Скарбів?
Скільки трудів? 
Із чого твій піт?
Чим ти заповнюєш глиб у собі,
Щоб обтесати серця граніт?

Залишити коментар

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання