Переддень

А ось і півні заспівали
Пора вставати. Новий день
Надвір виходиш. Засвітало
Минає ніч, вже переддень

Так свіжо, тихо, сонце сходить
Все спить спокійним, мирним сном
А ти, стоїш один на сходах
Вдихаєш дух, немов вино

Ідеш помало до криниці
Черпнуть відерце з надр землі
Попить свіженької водиці.
Як гарно жити у селі!

Потім у стайню, через ганок,
Худоба й птиця вже не спить –
Надвір пусти, подай сніданок…
Лише опісля каву пить

Нарешті все зробив, що треба
Невже й ти снідати ідеш?
В молитві спершу за потреби
Чолом додолу припадеш

Такий чудовий цей світанок
Вже 6:03, як час біжить…
Хай хто що каже – в місті ранок
Так від душі не мож прожить!

Залишити коментар

Create a website or blog at WordPress.com

Up ↑

Відкрийте більше з Ана Марікó

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання