Ластівка над Дністром

Ще вчора я була твоїм дівчатком,
Ще бігала у тебе по двору.
Ти звала мене ніжно янголятком
І в коси заплітала шум Дністру.

Ще вчора ми на кухні ґелґотіли,
У шахи грали, печиво пекли,
Слова німецькі вчили, рахували,
Вклонялись кукурудзі у землі.

Ти вчила нас любити українське,
Пісень співати так, щоб аж до сліз.
Вкладала в серце віру християнську,
Порядно поступати завжди й скрізь.

Сьогодні ти зібрала всі чесноти –
Любов, молитви, вчинки і добро,
Облишила без жалю всі гризоти,
Як ластівка злетіла над Дністром.

Твоя наука стала нам таЇнством,
Твої пісні – частиною душі.
Спасибі, Бабцю, за таке дитинство.
Ми молимось за тебе у тиші.