Щастя

Простого щастя, без умови Простого щастя, що п'янить Щоб укріпить душі остови І геть забути, де гримить ⠀ Легкого наче вітер в крилах Хмільного, як піонів дух Нам треба щастя у вітрилах, Щоб йти вперед - від нього рух. ⠀ За ним женемося роками Крізь вулиці, країни, дні Шукаєм поглядом, думками У кроках інших. Ну,... Continue Reading →

Далекі

Мабуть чужі, мабуть далекі Життя нас тихо в даль несе. Летим у вирій, мов лелеки, На щастя поклик - в нім усе. Мабуть чужі, бо стільки років Змінили в кожнім з нас своє. Знайшлось нове в мільйонах кроків, Що ми пройшли. Життя кує. Далекі… Що ж, порозлітатись Крізь часоплин невпинних днів Хоча ніколи не прощались... Continue Reading →

Прицільність

Одне «привіт» зігріє змерзле серце Просте «ти як?» розтопить лід сльози Теплом душі, що щастям грає скерцо Теплом обійм, що вкриють від грози Одне «прости» зруйнує всі кордони Одне «пробач» відкриє новий шлях Шукати те, що не знайшли від втоми Знайти все те, що втратили в боях Одне «люблю» заповнить спрагле серце Одне «і я»... Continue Reading →

Раптово

Прийшла. Зупинилась Раптово втомилась На землю звалилась Згубила вінець Закрилась. Відкрилась Знайшла. Відпустила. Сльозами умилась Сказала вкінець: «Зима прихилилась, В душі зачинилась» - Замерзла. Залилась Душевним вином. Заснула. Наснилось. Злетіла. Пройнялась. Злякалась. Спинилась. Невже це не сон? Дивлюсь. Оглядаюсь Від когось ховаюсь За кимось ганяюсь Шукаю кордон Різкого - їдкого Складного - важкого М’якого -... Continue Reading →

Сестринське

Твої безмежні очі, Як водопад пісень, Холодні, загадкові, Немов морозний день. В них повно звірів диких І ніжний спів птахів - Живуть в тобі з маленьких, Безпам'ятних ще днів. Твій голос повен ласки, Добра і теплоти. Не віриш більше в кАзки. Доросла стала ти. Ще геть недавно йшли ми За руку у дитсад. Вже скоро... Continue Reading →

Інтимність

Ми у щасті сліпі, безумовно, Виставляючи все напоказ, Розсіваєм все більш невгамовно Під зависливий обстріл. Щораз. Не виносить воно розголошень Та цинічних нещирих очей… Тож ховається від перебільшень, Тихо скинувши славу з плечей. Не вбачайте його повноцінність У захопленні й охах людей. Бережіть його скритну інтимність Тільки в колі найближчних очей.

Доостанку

Кохайте віддано, стійкіше, Цілуйте палко і частіше, Мовчіть без натяку, мудріше, Щоб чути більше і ясніше, Ставати ближчим і ріднішим, І безсумнівно приємнішим - Щирішим. Прощайте швидко і одразу Всі шпильки, докори, образи, Слова цинічні, прикрі фрази. Розбийте всі ці барикади Заради справжньої відради І визначної нагороди - Згоди. Ідіть сміливо, крок за кроком Життєвим... Continue Reading →

Присяга

Твоя рука в моїй руці - Ми далі йдемо разом. Твоя душа в моїй душі - Стає дороговказом. Віддам тобі усю себе, Й моє палке кохання. Як дар приймаю від небес Тебе за всі прохання. Лише цінуй, мене, люби Як скарб дорогоцінний. Я ж обіцяю, назавжди, Любові квіт нетлінний. Я твій навіки, ти - моя:... Continue Reading →

Перли

Так серце тьохкає невпинно Так б'ється крильми в грудях, ах! Так щастя твориться й невинно Блищить усмішка на вустах Зринають вогники-пушинки З зігрітих радістю очей Щоб розділити ці іскринки Із тим, хто збільшить скарб оцей Душа вбирає все нетлінне, У раковинку, що в тиші Красиве зрощує у цінне, Вкорінюючи у душі. Лиш вберегти б ці,... Continue Reading →

Powered by WordPress.com.

Up ↑