Існує справжня дружба?

Існує справжня дружба? Це факт, не афоризм? Чи ця душевна служба Вже тільки архаїзм? Чом час розвів дороги, Й зоставив в серці жаль? Чом три найближчих друга, Пішли окремо в даль? А як же розумілись, Підкорювали світ…. І, раптом, розлетілись, Як в бурю пустоцвіт… Не легко це прийняти, Знайти причинний слід. Та варто розрізняти Дружити... Continue Reading →

Життєвий цикл дружби

Прекрасно вірити всеціло В надійність, вірність й доброту. Ще краще, щоб і слово й діло Творили дружби повноту. Безмежно любить і плекає Такі відносини той друг, Що віддає себе без краю, Дарує серце без заслуг. А серце радістю палає, Що віднайшло найбільший дар. Бо з вірним другом все здолає - Найбільшу радість і тягар. Неждано... Continue Reading →

Я не забула

Я не забула, відпустила Вчорашній біль і пустоту. Та серце туга приручила Й поволі тягне в чорноту. Вверху так промені сіяють… Чому ж у мене морок й тінь? І навіть ангели минають, Не заглядають в глибочінь... Останні сили ледь збираю Із найтемніших закутків Й замерзле серце відпускаю - Нехай пізнає тінь віків. Нехай у ній,... Continue Reading →

Powered by WordPress.com.

Up ↑