Бій

Мов рик, цей видих перед боєм мов клич - несказані слова. Стою з мечем посеред поля Мовчу, бо розум - вже стріла. Мов грім думки, враз пурпурові, мов струм в руках, що прагнуть в бій. Тримаю меч, пече до крові руків’ям вверх. Чужий - не свій. Враз рух вперед - застигло небо Удар під дих... Continue Reading →

Якби

Якби ти був, я б розказала Як важко встати із колін Іти вперед, мов повна сили І посміхатись, мов без змін Як все болить у перший тиждень Коли нове вперед веде... А мусиш йти, без застережень, Вперед, бо шлях туди іде Як сильно хочеться спинити Хоч на хвилину часоплин Вдихнути вітру й спорожнити Душевну глиб... Continue Reading →

Вогонь у серці

Вогонь в руках, вогонь у серці - Палає світ наш у пітьмі. Літають кулі, плачуть верби, Конають душі у ярмі. Реве Дніпро, Дністер ридає - Ненависть відчувають дном. В думках безвихідь знов витає, А очі - сп’янені вином. Ідем напомацки, без світла, "Куди?" - а знає лише Він. Душа завмерла, зовсім зблідла - Без сонця,... Continue Reading →

За горизонтом

За горизонтом - літо, За горизонтом - небо, Там точно все уже цвіте. Там все так як нам треба. Там вдача з сонцем - заодно, Освітлюють шлях сили, І вітер дує зі спини - Жене вперед вітрила. За горизонт нас кличе дух Без болю слів «так треба», Здійнявши бурі від задух Не свого сонця в... Continue Reading →

Ад’ютант

Не міряйте себе із тим, Хто вибрав інший шлях в житті. Йому іти ним, а не Вам У обраному ним взутті. Не слухайте чужих порад Й не завжди прошених напуть. Із призми власних самозрад І нездійсненних мрій їх суть. Не чуйте Ви чужих навчань, Що гідні мудрості книжок. Ростуть вони з терну бажань, Їх мрій,... Continue Reading →

Забутих днів розплетений вінок

Пориви вітру понесли спросоння Забутих днів розплетений вінок. Усе змішалось в світлі мерехтіння - Свідомий біг і несвідомий крок. Згадались втіхи, клопоти, прощання, Нові знайомства - молодості клич, Що спраглу кров поїли до світання, Щоб ми не спали легко цілу ніч. Нечесні друзі, втрати, перемоги, Любов, що вигризала серця суть… Епохи, передмови, епілоги… Все, що... Continue Reading →

Пастир

Ти не радієш привітанню, Якщо не бачив щирих душ. І не простиш чиєсь прощання Якщо опікуєш чимдуж. І не повіриш у пізнання, Якщо сприймаєш серцем світ. Чи у змістовність відчування, Якщо аналіз - твій одвіт. Не визнаватимеш старанність, Якщо прийде все без зусиль. Не покладешся на спонтанність, Якщо освоїш повний штиль. Не взнаєш цінності терпінню,... Continue Reading →

Крилатим

Спасибі за те, що були ви В моєму житті дотепер. Спасибі за те, що плили ми В одному човні між галер. Прекрасно було зустрічатись, І разом іти в новий день. Прекрасно було працювати Пліч-о-пліч, під ритми пісень. Натхненні були наші будні - Крилаті, у штиль й ураган. Сумлінні, стрімкі, незабутні - Куди б не подув... Continue Reading →

Перепливи, перебої

Перепливи, перебої, Переходи і мости. От зібрати б все рукою Й відпустити з висоти. Побороти, подолати Болі, крики і страхи. Перестати сумніватись В силі духу. Далі йти. Йти вперед, напівнезримо, Не боятись, просто йти. Бачить серцем, не очима, Без чужих «давай туди». Зупинитись, подивитись Де на небі сонце вже. Відпочити, зарядитись. Піти далі. Все пройде.... Continue Reading →

Powered by WordPress.com.

Up ↑