Не буде як було раніше - Душевно й сонячно. Пройшло. Не станем більше ми сліпіші Від почуттів. Все загуло. Змінились погляди; в розмовах Слова добірні, як кришталь. Закрились душі на засови, А на очах - гірка вуаль. Згоріли щирість, чуйність й легкість дотла спаливши спільний сміх. Змінились ми. З’явилась різкість у діалогах - натиск, спіх.... Continue Reading →

Я відлітаю, відпусти Скували душу буревії А серце вороном кричить, що помарніло з безнадії Я відлітаю, ти прости, заклякла в небі - дух забило, без пір’я крила - патики, не ловлять вітру, попри силу. Я відлітаю, не суди Бо серце тисне від розлуки Осів мій голос, погляди, Не щебіт ллється, рвані звуки Я відлітаю… -... Continue Reading →

Прощай і не тримай образи, Прощай і опусти кинжал. Війна закінчена на фразі: "Я розлюбила. Це фінал" Не треба приводів шукати І обривати пір'я з крил, Не варто віру підривати - Нас ще покличе небосхил! Прошу, зоставимо дробити Цей світ смарагдових садів, Що надихав нас так любити, Аж кожен потайки радів. Не залишаймось у безсонні... Continue Reading →