Herbst

Was für ein Herbst! Er hat die Pläne vollkommen mit dem Laub gekehrt, In Schweiß gebracht und unter Tränen hat in den Winter mich geführt Hat meine Kindheit dann verwechselt Mit meinen reifen Jahren. Und, In Furcht und Regen hat verhätschelt all meine Tage kunterbunt Nachdem ins Ohr mir hat geflüstert: Zu wenig. Sei bereit!... Continue Reading →

Осінь

Оце то й осінь… Позіхнувши, Всі плани з листям розмела, І кров’ю з потом покропивши, Болотом в зиму повела. Дитинство й зрілість закрутила У круговерть осінніх днів. Дощем зі страху освятила У танці блискавок й громів. «Цього замало» - прошептала, Поставивши мене на старт. …У марафонці записала - Завдати духу добрий гарт. «Біжи вперед, там... Continue Reading →

Мара

Прокинешся і ледь спросоння Здивуєшся - "Невже пора?" Пройдеш від ліжка до віконня - «Щось знов наснилось, знов мара..." Поглянеш в обрій - місяць світить, Зірки іскряться в темноті... Замислишся - в якому ж світі Живе душа? Де в дрімоті? Згадаєш марива останні - Слова, фрагменти, фарби снів... Підіймеш голову в благанні Знайти спочинок уві... Continue Reading →

Powered by WordPress.com.

Up ↑