Вони прощались швидко, наче їм байдужеЧи інший буде згадувати зустріч цю чи ніТак швидко, як втікає лань від звуку, що ворожимЗдається їй. Втікає, щоб сховатись в глушиніВ якій буде спокійно, безпечно, і не страшно;Де звичні й зрозумілі всі звуки в гущині Стають надійним тилом - певна схованка затишна.У ній ховатись добре полохливій звіриніВони прощались сухо,... Continue Reading →

Надщербилось, не розбилось Ще не встигло. Від ярма. Гостра скалка відкололась Більш суцільності нема Роз’ятрилася щілина - Невеличка, а мрячить Щирість й шана по краплинах З неї капає, біжить Витікає небайдужість Вся відвертість і любов Розум править про тверезість Й сліпоту: «Прозріла знов? Скільки раз так попадалась Ти на ласку для мети? Не впізнала? Захищалась?... Continue Reading →

Слова, що не призначені мені Слова любові, ніжності, турботи Слова, що ти говориш у ті дні, Коли між нами холод до мерзлоти Слова, що не призначені мені Так красномовно правду прорікають Освітлюють неласку в тишині Відверто про неблизькість дорікають Слова, такі душевні і не злі, Красиві, делікатні, мов дзвіночки Слова, що не призначені мені Розбили... Continue Reading →

Я бачу правду крізь заслону Ефектних дій, красивих фраз, Стоїть мовчить, крізь оборону, Ще й скалить зуби, раз-по-раз Я чую правду крізь тенета Мовчанок, натяків, образ Ховає очі винувато То у єхидство, то в сарказм Я відчуваю правду тілом Крізь сутність вчинків і бездій Вона наводиться прицілом У серце пострілом подій Я вчуся правді, крізь... Continue Reading →

Впусти любов - цілющу ніжність Впусти по вінця, ні, за край Нехай вигоює невтішність, Розчинить страх і гнів нехай Впусти сповна та без умови, Очікувань, чітких вимог Нехай лікує біль й нариви, Нехай звільняює від тривог Впусти у серце, душу, розум, Впусти туди, за сім замків, Де вітер свище й лиють грози, Де царство вічних... Continue Reading →

Люблю почуватись слабкою Тендітною, наче роса М‘якою, мов пух, і легкою Стрімкою, мов літня гроза Люблю зупиняти твій погляд Сміятись, немов я дитя Мовчати, знаходячись поряд, І слухати серцебиття  Люблю сперечатись про сутність,  Шукати в чім правда життя Твоя об’єктивність і ясність Міняють світогляд й чуття Люблю, що не треба ховати Ні злість, ні зневір’я,... Continue Reading →

Серед днів, що пролітають мов лелеки над буттям тільки те вже зігріває, що у мами я дитя Мама - сила, мама - віра мама - воля до життя в мами серце добре й щире в мамі спокій, укриття Хоч доросла, незалежна й прокладаю власний шлях, та в її обіймах ніжних геть зникають біль і страх,... Continue Reading →

Сердечних слів і дій душевних - Щасливих спогадів хорал, Тепло в очах, любові повних -  Мій найцінніший арсенал ⠀ Відверті й добрі, щирі друзі, Ваша підтримка в пори гроз -  Мій тил і захист. В цій кольчузі, я вберігаюсь від проноз. ⠀ У дні бурхливих війн за волю В часи непевні, повні стум, Коли душа... Continue Reading →